Громадські сади: що вони собою являють, їхні функції, переваги та повний посібник із просування їх у вашому районі.

  • Громадські сади – це колективно керовані міські простори для вирощування органічних продуктів харчування, що сприяє соціальній інтеграції та сталому розвитку.
  • Вони забезпечують екологічні, соціальні, освітні та економічні переваги, такі як покращення якості повітря, економія на покупках та сприяння біорізноманіттю.
  • Існують різні типи, адаптовані для шкіл, громад, вразливих груп або окремих осіб, і їх можна встановлювати на пустирях, дахах, внутрішніх двориках та муніципальних землях.

громадські сади

Громадські сади, також відомі як соціальні сади або громадські сади, представляють собою інтегративну та трансформаційну тенденцію в сучасному міському середовищі. Це спільні та організовані зелені простори, здебільшого розташовані в містах, де громада збирається разом для вирощування овочів, фруктів та ароматичних рослин, дотримуючись принципів органічного та сталого сільського господарства. Окрім свого виробничого призначення, вони функціонують як ядра... соціальна інтеграція, розбудова громади, психічне здоров'я та екологічна освіта. Вони стали справжніми міськими легенями та потужними інструментами згуртованості, громадянських перетворень та сталого розвитку, що поєднують людей із землею та один з одним.

У цій розгорнутій та детальній статті ви дізнаєтесь детальніше Що таке громадські сади, які їхні функції, найпоширеніші типи, незліченні переваги, які вони приносять суспільству, довкіллю та особистому благополуччю, а також практичні поради щодо їх впровадження та того, як вони формують майбутнє міст.

Що таке громадські сади?

характеристики та переваги громадських садів

Громадські сади Це земельні ділянки, зазвичай розташовані в міських або приміських районах, призначені для вирощування їстівних рослин, квітів та трав, якими керує та спільно користується громада мешканців, груп чи асоціацій. Зазвичай вони виникають на муніципальних ділянках, невикористовуваних ділянках, у парках, шкільних майданчиках або навіть на дахах об'єднань домовласників. Управління може бути відповідальністю державної адміністрації, районних груп, неурядових організацій, екологічних груп або приватних некомерційних ініціатив.

Його головною особливістю є активна участь різних членів району, які спільно виконують завдання, знання та збирають врожаї. Вони мають спільну інфраструктуру, таку як дороги, зрошення, зони компостування та приміщення для зустрічей, призначені для сприяння спільній роботі та соціальній інтеграції.

Окрім того, що громадські сади є відповіддю на брак зелених насаджень у містах, вони також сприяють покращенню міського ландшафту, відновленню вільних земель та регенерації екосистем. Вони виконують соціальні, освітні, терапевтичні та екологічні функції, стаючи місцем зустрічі для обміну досвідом та знаннями, а також зміцнення соціальних зв'язків.

характеристики та переваги громадських садів

Функції громадських садів у місті

Роль громадських садів набагато ширша, ніж просто виробництво продуктів харчування. Серед їхніх численних функцій виділяються такі:

  1. Відродження міської та ландшафтної архітектури: Вони перетворюють деградовані простори, покинуті ділянки, внутрішні дворики чи дахи будинків на корисні, зелені та продуктивні зони. Вони сприяють біорізноманіттю, покращують ландшафт і збільшують проникність ґрунту, допомагаючи регулювати кругообіг води та зменшувати стік.
  2. Покращення навколишнього середовища: Вони діють як поглиначі CO2, фільтри забруднення та справжні зелені легені. Вони покращують якість повітря, сприяють інфільтрації дощової води, зменшують ефект теплового острова, поглинають шум та сприяють збереженню міського біорізноманіття, надаючи притулок комахам-запилювачам, птахам та дрібним тваринам.
  3. Терапевтична та оздоровча функція: Контакт з природою та садівництвом знижує стрес і тривогу, а також сприяє психічному та фізичному здоров'ю. Садівництво забезпечує помірну фізичну активність, підвищує самооцінку та може використовуватися для реабілітації та трудотерапії, особливо для людей похилого віку або людей з інвалідністю.
  4. Соціалізація та розбудова спільноти: Це простори для міжпоколінних та міжкультурних зустрічей, де розвиваються сусідські зв'язки, обмінюються знаннями та організовується спільна робота. Громадський сад зміцнює місцеву ідентичність, відчуття приналежності та спільну відповідальність за турботу про довкілля.
соціальні сади-1
Пов'язана стаття:
Зростання соціальних садів: простори для співіснування, здоров'я та сталого розвитку

Класифікація та типи громадських садів

міські громадські сади

Існують різні типи громадських садів, адаптованих як до потреб навколишнього середовища, так і до цілей, які переслідує кожна група-спонсор. Найпоширенішими є:

  • Самодостатні сади: Їхня головна мета — виробляти продукти харчування для особистого споживання та споживання сімей, відповідальних за їх виробництво. Вони сприяють самозабезпеченню та місцевому продовольчому суверенітету.
  • Навчальні сади: Розроблені для освітніх цілей, вони розташовані в школах, коледжах чи університетах. Вони дозволяють учасникам (від дітей до людей похилого віку) дізнатися про органічне землеробство, природні цикли, біорізноманіття, екологічну відповідальність та спільну роботу.
  • Терапевтичні сади: Орієнтовані на людей з фізичними або інтелектуальними вадами, проблемами психічного здоров'я або тих, хто проходить реабілітацію, вони використовують садівництво та контакт з природою як терапію. Вони допомагають покращити моторику, соціальну інтеграцію, самооцінку та особисту автономію.
  • Сади для відпочинку: Зосереджені на відпочинку, вони пропагують здоровий вільний час та практичне навчання. Ними керують мешканці, які хочуть відключитися від міського стресу, насолоджуватися садівництвом без виробничого тиску та ділитися досвідом у вільний час.
  • Муніципальні або громадські сади: За підтримки місцевої влади вони відкриті для громадськості через тимчасові концесії або лотереї. Вони мають окремі ділянки та спільні зони для громадських заходів.
  • Внутрішні міські сади: Їх встановлюють на балконах, терасах, внутрішніх двориках або в приватних приміщеннях у міських умовах. Хоча вони керуються індивідуально, вони пропагують відповідальне споживання та стале харчування, а також можуть бути підключені до місцевих мереж, які обмінюються продуктами та знаннями.
  • Міжпоколіннєві та міжкультурні сади: Вони сприяють участі людей різного віку та культур, сприяючи взаємного навчання, обміну досвідом та соціальній інтеграції.

Варто зазначити, що багато проектів громадських садів сьогодні поєднують різні функції та аудиторії завдяки своїй гнучкості та адаптивності.

Де можна розташувати громадські сади?

Універсальність громадських садів дозволяє розташовувати їх у багатьох місцях міста:

  • Муніципальні ділянки, пустирі або невикористана земля
  • Дахи та тераси житлових або громадських будівель
  • Патіо та сади в житлових комплексах
  • Школи, університети, лікарні та житлові будинки
  • Пішохідні доріжки, розділові смуги, простори під міською інфраструктурою

Розмір може варіюватися від кількох квадратних метрів у високоурбанізованих районах до цілих гектарів у приміських або сільських районах поблизу міста.

громадські сади в містах

Конкретні переваги громадських садів

Екологічні переваги

  • Покращена якість повітря: Рослини поглинають CO2 та виділяють кисень, діючи як природні фільтри.
  • Зменшення ефекту теплового острова: Завдяки рослинності та вологому ґрунту, сади поглинають та розсіюють тепло, досягаючи приємнішої температури в безпосередньому оточенні.
  • Сприяння біорізноманіттю: Вони надають притулок запилювачам (бджолам, метеликам), корисним комахам та дрібним птахам; вони сприяють створенню зелених коридорів у місті.
  • Зменшення шумового забруднення: Рослини приглушують міські шуми.
  • Стале управління водними ресурсами: Проникні ґрунти, що сприяють інфільтрації дощової води та зменшують ризик затоплення.
  • Локальне компостування: Органічні відходи громади можна переробляти, зменшуючи кількість міських відходів та створюючи натуральні добрива.

Користь для здоров'я та фізичного й психічного благополуччя

  • Доступ до свіжих, органічних та сезонних продуктів: Вирощування власної їжі покращує ваш раціон, сприяє споживанню продуктів без пестицидів та сприяє продовольчій безпеці сім'ї.
  • Зменшення стресу та тривоги: Контакт з природою, ручна праця та соціальна атмосфера саду мають доведений терапевтичний ефект.
  • Заохочення помірної фізичної активності: Копання, посадка та збір врожаю вимагають легких фізичних вправ, корисних для всіх вікових груп.
  • Лікувальні та реабілітаційні засоби: Їх використовують для трудотерапії, лікування хвороби Альцгеймера, інклюзії людей з обмеженою мобільністю, залежностями тощо.
  • Поліпшення психічного здоров'я: Вони створюють простір, де ви можете розвинути терпіння, усвідомленість та задоволення від досягнення відчутних цілей (спостереження за власною їжею та її збір урожай).

Соціальні та освітні пільги

  • Сприяння солідарності, співпраці та почуттю спільноти: Учасники діляться ресурсами, знаннями та врожаєм, зміцнюючи сусідські та міжпоколіннєві зв'язки.
  • Соціальна інтеграція: Вони сприяють інтеграції вразливих груп, іммігрантів та людей похилого віку, заохочуючи співіснування та рівність.
  • Екологічна та харчова освіта: Вони дозволяють учням вивчати біологічні цикли, органічне виробництво, переробку та компостування, сприяючи командній роботі та індивідуальній і колективній відповідальності.
  • Відновлення традиційних знань: Сільськогосподарські практики, рецепти, прислів'я та сільська культура рятуються, відновлюючи нематеріальну спадщину міста.
  • Організація громади та самоврядування: Громадські сади пропагують моделі партисипативного та децентралізованого управління з власними правилами та відкритими зборами.

Економічні переваги та переваги сталого розвитку

  • Економія на витратах на харчування: Самостійне споживання фруктів, овочів та зелені зменшує сімейний бюджет та допомагає малозабезпеченим сім'ям.
  • Зменшення викидів вуглецю: Місцеве виробництво мінімізує транспортування та зберігання продуктів харчування, тим самим зменшуючи викиди забруднюючих речовин.
  • Підвищення циркулярної економіки: Шляхом повторного використання органічних відходів, компостування, бартеру продуктів та насіння, а також співпраці з місцевими ринками.
  • Створення робочих місць: У деяких випадках сади створюють місцеві робочі місця або навіть можуть стати платформами для агроекологічного підприємництва.

соціальні та екологічні сади

Як створити та просувати громадський сад

Створення громадського саду вимагає планування, участі та консенсусу між залученими членами. Ключові кроки включають:

  1. Вибір простору: Визначте муніципальні ділянки, громадські внутрішні дворики, дахи та невикористані землі й оцініть їх доступність, сонячне освітлення, наявність води та безпеку.
  2. Угоди та дозволи: У випадку державної або приватної землі необхідно отримати дозвіл від міської ради або асоціації домовласників, а у випадку дахів – отримати технічні звіти (навантаження, гідроізоляція).
  3. Організація та участь: Сформуйте групу спонсорів із зацікавленими сусідами, школами, асоціаціями чи організаціями. Визначте внутрішні правила управління, розподілу завдань, змін, використання інструментів, розподілу врожаю та технічного обслуговування.
  4. Дизайн саду: Сплануйте простір, облаштуйте зони для вирощування, місця загального користування, місця для компостування та зони відпочинку. Визначте систему зрошення, субстрат та тип контейнерів (горщики, високі грядки, столи для вирощування).
  5. Вибір культури: Надавайте пріоритет місцевим, сезонним видам, адаптованим до наявного простору. Вирощуйте овочі, дрібні фрукти, бобові, трави та квіти, щоб залучити запилювачів.
  6. Освіта та обізнаність: Організовуйте семінари, навчальні сесії, виступи експертів та спільні заходи для заохочення постійної участі та спільного навчання.
  7. Фінансування та ресурси: Подайте заявки на державні субсидії, пожертви, краудфандинг або добровільні внески для придбання інструментів, насіння, матеріалів для зрошення та компостерів.
  8. Комунікація та розповсюдження: Просувати проєкт у соціальних мережах, місцевих ЗМІ та через громадські заходи для залучення нових учасників та встановлення міцних соціальних зв’язків.
як зробити міські сади
Пов'язана стаття:
Повний та детальний посібник зі створення міських садів вдома: всі кроки, поради та хитрощі

Що можна вирощувати в громадському саду?

Асортимент можливих культур широкий, навіть на невеликих площах. Рекомендується вибирати рослини короткого циклу, морозостійкі, адаптовані до місцевого клімату, такі як:

  • Овочі: Помідори, салат, мангольд, морква, редис, шпинат, огірки, перець, баклажани, кабачки, цибуля та часник.
  • Плоди: Полуниця, малина, чорниця, дині, кавуни та, на більших просторах, карликові або горщикові фруктові дерева.
  • Бобові: Боби, горох, квасоля, сочевиця (чудово підходять для збагачення ґрунту азотом).
  • Ароматичні та лікарські трави: Базилік, м'ята, петрушка, розмарин, чебрець, орегано, кінза, лаванда.
  • Їстівні та декоративні квіти: Календула, настурція, петунії, герані, які додають кольору та приваблюють запилювачів.

Видова різноманітність не тільки підвищує продуктивність, але й допомагає зменшити кількість шкідників, покращує запилення та сприяє екологічному балансу саду.

Як інтегрувати плодові дерева у свій міський сад: сорти та догляд-7
Пов'язана стаття:
Повний посібник з інтеграції фруктових дерев у ваш міський сад

Проблеми та ключі до успіху громадських садів

Хоча громадські сади є просторами з величезним потенціалом, вони стикаються з певними проблемами, які важливо зрозуміти та вирішити:

  • Відданість та участь: Підтримка активної участі групи спонсорів та залучення нових членів вимагає креативної мотивації та стратегій організації діяльності.
  • Управління часом і ресурсами: Роботу в саду слід адаптувати до наявності учасників, з чітким та гнучким графіком.
  • Координація та прийняття рішень: Внутрішні правила та демократичне управління сприяють запобіганню та вирішенню потенційних конфліктів.
  • Технічне обслуговування та фінансування: Безперервність проекту вимагає планування витрат, пошуку інституційної підтримки, субсидій та партнерства з місцевими підприємствами чи розплідниками.
  • Співіснування з міським середовищем: Інтеграція саду в район залежить від прозорої комунікації із сусідами, сусідніми підприємствами та муніципальною владою.

Надихаючі приклади та міжнародний рух

Глобальне зростання громадських садів відображається в безлічі знакових ініціатив по всьому світу. Існують успішні моделі в Америці, Європі та Азії, такі як громадські сади в Північній Америці, присадибні городи у Великій Британії та міські сади в таких містах, як Берлін, Нью-Йорк, Париж, Барселона, Мадрид та багатьох інших.

В Іспанії зростання цих просторів було вражаючим. Серед помітних дослідів – мережі муніципальних садів у великих містах, проекти самоврядування районів та освітні програми в школах, лікарнях та об’єднаннях домовласників, які сприяють як покращенню навколишнього середовища, так і відновленню соціальної структури.

Крім того, державні установи та приватні організації, за допомогою грантів, семінарів та технічних ресурсів, заохочують появу та підтримку нових садів, множачи їхній позитивний вплив.

Громадські сади є фундаментальною вісь екологічне та міське оновленняВони дозволяють нам переосмислити міста як здоровіші, зеленіші, більш інклюзивні та стійкі простори перед обличчям викликів зміни клімату, відсутності продовольчої безпеки та дегуманізації навколишнього середовища.

Вони сприяють відновленню зв'язку між містом і селом, зміцненню обізнаності про походження продуктів харчування, важливість сталого харчування та спільну відповідальність за турботу про природні ресурси.

Окрім своєї продуктивної функції, вони є живими школами, де культивуються цінності співпраці, солідарності, поваги та взаємного навчання, що допомагає відродити соціальне, екологічне та економічне життя наших громад.

вирощування в суспільстві

Відкриття, підтримка або просування громадського саду може бути першим кроком до насолоди свіжими продуктами, покращення нашого самопочуття, навчання жити в громаді та активного внеску в зелену трансформацію міст.